П'ятниця, 30 липня

Чи можливе цивільне партнерство? Одностатева пара проти України в Євросуді з прав людини

На розгляді у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) перебуває перша скарга гомосексуальної пари проти України. Позивачі вважають, що зазнали порушень статей 14 і 8 Конвенції про захист прав людини, а також вони наголошують, що відчувають переслідування через свою сексуальну орієнтацію. Які наслідки матиме розгляд цієї справи для одностатевих пар і для держави, і які права ЛГБТ-спільноти порушуються в Україні?

Заяву до ЄСПЛ позивачі надіслали ще 7 років тому. Чоловіки скаржилися, що згідно з законом вони не можуть укласти шлюб або зареєструвати цивільний союз, відтак це обмежує їхні права у порівнянні з гетеросексуальними парами, пише Радіо Свобода.

Як зауважили в Українській Гельсінській спілці з прав людини, адвокати якої представляють інтереси позивачів у суді, нині розгляд скарги перебуває на стадії комунікації.

Юристи готують ключові аргументи на доказ того, що права заявників були порушені, а уряд України, ознайомившись зі справою, має надати ЄСПЛ по ній свої зауваження.

У випадку, якщо Європейський суд з прав людини винесе рішення на користь заявників, це зобов’яже Україну удосконалити законодавство, яке захищатиму права геїв, лесбійок і трансгендерних осіб. Також це дозволить іншим одностатевим парам звертатися за захистом до ЄСПЛ.

Хуліганство чи злочини ненависті?

За словами Андрія Кравчука, експерта Центру «Наш світ», який представляє інтереси ЛГБТ-спільноти, у 2020 році було зафіксовано 188 випадків порушень прав сексуальних меншин в Україні, йдеться, зокрема, про напади й дискримінацію.

Проте ця цифра вдвічі менше, ніж у 2019 році. Тоді правозахисники виявили 369 таких випадків. У трійку лідерів потрапили Київ (67 порушень), Одеса (26) і Житомир (20). Один злочин, скоєний на ґрунті гомофобних мотивів, стався у березні в окупованому Криму.

Зі звіту про становище ЛГБТ-спільноти за 2020 рік, Центр «Наш світ»

Зі звіту про становище ЛГБТ-спільноти за 2020 рік, Центр «Наш світ»

За словами Андрія Кравчука, до зменшення кількості порушень певною мірою призвели пандемія і карантинні обмеження, через що був скасований Марші рівності у Києві, який довелося провести в онлайн форматі.

Проте, як свідчать соціологічні дослідження, в українському суспільстві зріс рівень толерантності, зокрема, і до членів ЛГБТ-спільноти. За результатами опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром прав людини ZMINA, яке вони провели у 2020 році, знизилася кількість респондентів, які виступають за обмеження прав людини для певних груп населення.

Зокрема, обмеження прав ЛГБТ у 2020 році підтримало 41,8%, що на 4,4% менше, ніж чотири роки тому.

Експерт Андрій Кравчук

Експерт Андрій Кравчук

Водночас правозахисники не помітили прогресу в роботі поліції щодо захисту представників ЛГБТ-спільноти від нападів.

Також, як наголосила адвокат, правова радниця Громадського центру правосуддя та представниця Української Гельсінської спілки з прав людини в Одесі Юлія Лісова, якщо правоохоронці й порушують кримінальні справи, то кваліфікують напади як хуліганство, а не як злочини на ґрунті ненависті.

Адвокат Юлія Лісова

Адвокат Юлія Лісова

«Наразі у мене як представниці приймальні УГСПЛ в Одесі три справи, де потерпілими є люди з ЛГБТ-спільноти. Одна зі справ стоїть на місці з січня минулого року. Вона стосується цькування в соціальних мережах, «зливу» персональних даних, погроз за місцем проживання.

Друга справа – щодо нападу на учасників Одеса-прайду в серпні 2020 року – тільки цього тижня нам вдалось домогтись внесення заяв потерпілих до ЄРДР. І третя справа є продовженням першої – на потерпілого знову здійснюється тиск і цькування через соціальні мережі», – розповіла Юлія Лісова.

Порушення трудових і освітніх прав ЛГБТ-спільноти

За минулий рік правозахисники задокументували 11 випадків порушень трудових і 9 випадків порушення освітніх прав членів ЛГБТ-спільноти. Їх змушували звільнятися за власним бажанням, відмовляли брати на роботу під різними приводами, відраховували із закладів вищої освіти, занижали оцінки, ображали і принижували.

«Ми з одногрупниками зібралися в аудиторії, щоби обговорити спільну презентацію. Я вийшла на пару хвилин, а коли повернулася, побачила, що один із одногрупників взяв мій рюкзак і при мені зірвав із нього райдужний значок, кинув його в мене та почав ображати при всіх…

Потім мій рюкзак почали кидати між собою, я намагалася захиститися словами, зловити рюкзак і вийти. Інший хлопець кинув в мене рюкзак і штовхнув, я впала. Я зібрала речі та пішла. Я не знала, що робити у цій ситуації.

Наступного дня я прийшла на «пару» і, як тільки зайшла в аудиторію, всі почали сміятися і глузувати, мовляв, довго ти тут не провчишся, ЛГБТ тут не місце.

Тепер всі знають про мою орієнтацію».

(з розповіді студентки одного з житомирських вишів. Звіт Центру «Наш світ» – Становище ЛГБТ в Україні за 2020 рік)

Які позитивні зрушення у захисті ЛГБТ-спільноти?

  • МВС розробило законопроєкт про криміналізацію злочинів ненависті, зокрема, за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності;
  • ЗМІ висвітлювали ЛГБТ-тематику, при цьому використовували коректну термінологію і уникали образливих висловлювань;
  • Зріс рівень терпимості в українському суспільстві, зокрема, до ЛГБТ​

Чого не вдалося досягнути?

  • МВС не подало цей документ на розгляд уряду;
  • Не запровадили інститут реєстрованого цивільного партнерства для одностатевих пар;
  • Представники основних релігійних конфесій, які присутні в Україні, заперечують інтереси ЛГБТ-спільноти (на відміну від голови католицької церкви, який визнає права сексуальних меншин).