П'ятниця, 25 червня

Леді Зе. Олена Зеленська — про те, чи дослухається до неї президент, своє ставлення до «хейту» і поради Бріджит Макрон — інтерв’ю НВ

В єдиному за рік інтерв’ю перша леді Олена Зеленська згадує про Квартал і бесіду з Бріджит Макрон, пояснює, як реагує на гнівні коментарі на адресу своєї родини, і розмірковує про готовність до другого президентського терміну чоловіка.

Олена Зеленська не спілкувалася з пресою рівно рік. Вона взагалі вважає краще залишатися у тіні свого гіпермедійного чоловіка, з’являючись на публіці лише на офіційних заходах. Але навіть така скромність не рятує: зовнішній вигляд дружини президента завжди досить активно обговорюють користувачі соцмереж. А спроби самостійно розповідати про діяльність у статусі першої леді не завжди закінчувалися вдало: в січні 2020-го, коли Зеленська завела було офіційну сторінку на Facebook, на неї одразу масово посипалися гнівні коментарі.

В інтерв’ю ВВС, яке вона дала напередодні президентських виборів-2019, Зеленська зізналася: якщо її чоловік опиниться на Банковій, вона сама не хотіла б перетворитися на публічну особу, натомість віддаючи перевагу улюбленій справі — написанню сценаріїв для гумористичної студії Квартал.

Минуло півтора року. Роботу з командою, яка зробила знаменитою її чоловіка, Зеленська продовжує, хоча і в меншому обсязі. Але і з певною публічністю, а також із новим статусом змирилася: перша леді обрала для себе три великі напрями роботи, якими завзято і не без успіхів займається.

Зеленська навіть має невеликий кабінет на Банковій, в Офісі президента. Втім, перебуває вона там неофіційно.

Саме в цьому приміщенні спокійна дружина голови держави, яка час від часу м’яко усміхається, і зустрілася з НВ.

— Ми з вами розмовляємо в Офісі президента (ОП). Це ваш кабінет? Ви часто буваєте в ОП?

— Я буваю тут майже щодня, але не можу назвати це приміщення своїм кабінетом. Нам люб’язно дозволяють тут працювати. Оскільки в країні немає офіційного статусу першої леді, жодними нормативними актами діяльність дружини президента не передбачено. Офіційно і кабінету у мене тут бути не має.

— Які обмеження накладає на вас статус першої леді?

— Не хотілося б говорити про якісь обмеження, поговорімо про можливості. Вони є. Оскільки перша леді — це голос, який почують, чим потрібно користуватися. І якщо охарактеризувати двома словами моє ставлення до статусу, то мені здається, функцію першої леді можна пояснити трьома словами — «дипломатія м’якої сили».

— Ви сказали, що перша леді — це голос. Але останні півтора року ви практично не спілкувалися зі ЗМІ. Що вам вдалося зробити за цей час?

— Мені радили не випадати з інформаційного поля, було дуже багато пропозицій про інтерв’ю. Але мені не дуже хотілося говорити про вбрання і про те, що ми їмо на сніданок, а про програмну діяльність можна було говорити тільки у форматі: мої плани, я хочу, я мрію тощо. Це теж слабка позиція. Тому я свідомо уникала інтерв’ю. Звичайно ж, інформаційне поле заповнювалося без мене тим, чим заповнювалося (усміхається). Це і якісь фантазії, і фейки, і домисли. Ми намагаємося комунікувати через власні соцмережі, через сайт президента, і коли є про що розповісти, ми розповідаємо. І вже є якісь речі, якими можна поділитися і навіть похвалитися.

— Які?

— Я сконцентрувалася передусім на реформуванні шкільного харчування. Коли ми копнули глибше, виявилося, що в цьому процесі залучено величезну кількість різних гілок влади: і місцева, і державна, різні міністерства. Ми сконцентрувалися на нормативній базі, яка раніше заважала дитині отримати гідну страву на столі у школі. Зрештою змінили санітарні норми, вони пройшли всі юридичні перевірки, підписані, їх імплементують із січня 2021 року.

— Наступного року школярі отримають нове харчування?

— Ми сподіваємося. Нормативна база, щоб змінювати шкільне меню, і це було законно, є. Раніше існував просто перелік дозволених продуктів, до якого не входили багато з тих, які вже широко використовують. Дуже багато було недоліків із погляду дієтичного харчування, харчування для дітей, у яких, наприклад, лактозна непереносимість тощо.

Крім того, контролюватимуть продукти, які продають у шкільних буфетах.

— Чипсів там більше не буде?

— Чипсів не буде, сосисок не буде, солодких газованих напоїв не буде. Також зараз на етапі розробки типове двотижневе меню: школа може вибрати і представити його батькам, щоб ті були в курсі, чим харчуються їхні діти протягом тижня.

У нас діти з 1-го до 4-го класу і діти соціальних категорій харчуються безкоштовно, все інше разом оплачують батьки та місцева влада. Вартість обідів не зросла.

— Чим ще ви можете похвалитися зі зробленого за рік?

— Другий напрям — культурна дипломатія. Мені колись спало на думку, що в музеях світу дуже мало українських аудіогідів. Ми бачимо в переліку мовних можливостей будь-які мови, але майже ніколи немає української. Коли ми були в Берліні під час першого візиту, мені влаштували автобусну екскурсію містом і я вперше почула український аудіогід у навушниках, — цього наше українське посольство саме досягло. Таке дійсно приємно. Це не просто зрозуміло і зручно слухати, це гордість за свою країну.

Функцію першої леді можна пояснити трьома словами — «дипломатія м’якої сили»

За підсумком року в нас вже є вісім запущених аудіогідів [у різних країнах], які працюють, і ще два запустяться до кінця грудня. На наступний рік ми вже маємо домовленості ще із шістьма музеями, зокрема з Яд Вашем, музеєм історії Голокосту в Єрусалимі, музеєм Ватикану, лондонським Тавером, Версалем. Це все вже в роботі.

І третій напрям, над яким ми працюємо, найглобальніший. Він настільки соціально важливий, що, напевно, можна все життя над цим працювати, — безбар’єрність і рівні права для всіх. Україна цьогоріч стала повноправною учасницею міжнародного партнерства Біарріц — це якраз про рівні можливості.

— Напередодні президентських виборів ви казали, що хотіли б продовжити співпрацю з Кварталом. Вам вдалося поєднати дві роботи?

— Намагаюся поєднувати. Звісно, на Квартал йде набагато менше часу, але вони мене розуміють, відпускають, підтримують. Я не працюю зараз над проєктом Вечірній квартал. І часу немає, і з морально-етичного погляду я не хочу на них впливати. Це сатира, вони мають бути вільними. Ми залишилися друзями, я можу порадити, якщо мене щось запитають, але намагаюся сама не лізти.

— З якимись іншими проєктами Кварталу ви працюєте?

— Так, у нас ще є проєкти.

— Чи можете ви висловити свою думку Кварталу? Коли в ексголови Нацбанку Валерії Гонтаревої згорів будинок, Вечірній квартал заспівав пісню Горіла хата, палала. Ви за останній рік зіткнулися з величезною кількістю «хейту» в соцмережах. Як людина, яка відчула це все на собі, ви можете зробити зауваження своїм колишнім колегам, що такі пісні — це не дуже коректно?

— Звичайно, можу. У цій ситуації я не коментуватиму — робила я це чи ні. Але — можу. Мене завжди вислухають, але це їхнє рішення. Є редакторський колектив, авторський. Це їхнє колективне рішення, вони його ухвалили.

— Ви сумуєте за минулим? За спокійним життям, яке у вас було раніше?

— Не можу сказати, що у мене колись було спокійне життя: з моїм чоловіком це неможливо (усміхається). Всі люди, напевно, сумують. Раніше діти були меншими, ми молодшими. Але у мене немає страшної ностальгії. Мені здається, багато прекрасного ще попереду.

— Раз ми вже порушили тему про «хейтспіч», мову ненависті, як до цього ставитеся? Ви думали, що на вас виливатиметься так багато недоброго?

— Спрогнозувати все неможливо. Звісно, я очікувала чогось подібного. Може, не в такій формі й не в такій кількості. Якщо я скажу, що мене це ніяк не зачіпає і я, наспівуючи проходжу повз, я збрешу. Іноді мене це дезорієнтує, збиває з пантелику. Думки ж тільки добрі й позитивні, і дії такі ж. А коли дії викликають зворотний ефект, це наштовхує на думку: а навіщо я взагалі це роблю? Але я навчилася все-таки зупиняти песимістичні настрої і повертатися у потрібне русло.

Мені вдома ніхто рот не закриває і не забороняє розмовляти на будь-які теми, на які мені захочеться розмовляти

Неприємно, коли зачіпають дітей, адже вони взагалі ні в чому не винні. Я розумію, що є різні політичні погляди і я потрапляю в зону впливу президента, мене з ним асоціюють. Якщо є якісь противники або опоненти, очевидно, мене зачеплять. Але вважаю, що чіпати дітей абсолютно некоректно.

— Вас критикують за що завгодно. То сукня комусь подобається, а комусь не подобається, вишиванка та чи не та. Обговорюють переважно ваш зовнішній вигляд. Навчилися з цим жити?

— Із цим — так. Спочатку ти переживаєш. Не можна сказати, що мета мого життя — подобатися всім. Звичайно, не хочеться, аби тебе обзивали. Це не дуже приємно. Деякі моменти я могла прорахувати, я знала, що «ой, зараз буде» (сміється). Тоді це весело. А коли просто на рівному місці, ти думаєш: а навіщо це роблять? Коли бачиш причину, все стає на свої місця, все нормально.

— Ви вже були в багатьох іноземних поїздках із президентом. Який візит вам запам’ятався найбільше?

— Ватикан, до Папи Римського, і до Лондона, де ми зустрічалися із принцом Вільямом і Кейт Міддлтон. Не думаю, що у мене колись був би привід і можливість зустрітися з цими людьми особисто. Папа Римський — велика людина, мені дуже імпонує його життєва позиція. Він добра і щира людина. І хоча моє особисте спілкування з ним було не таким довгим, як у президента, наприклад, але все одно залишило дуже приємне враження.

І Вільям із Кейт. Це була приємна розмова двох сімейних пар, яка, звичайно ж, була і про політику, але вийшло дуже тепло. Мені здається, ми всі учотирьох отримали від неї однакове задоволення.

БРИТАНСЬКА ГОСТИННІСТЬ: Зустріч українського президентського подружжя (праворуч) із принцом Вільямом і Кейт Міддлтон, за словами Олени Зеленської, перетворилася на "приємну розмову двох сімейних пар" / Фото: Пресслужба ОП

БРИТАНСЬКА ГОСТИННІСТЬ: Зустріч українського президентського подружжя (праворуч) із принцом Вільямом і Кейт Міддлтон, за словами Олени Зеленської, перетворилася на “приємну розмову двох сімейних пар” / Фото: Пресслужба ОП

— Ви спілкувалися з багатьма першими леді. З ким у вас склалися найдовірливіші стосунки?

— Один із перших візитів у нас був до Франції. Бріджит Макрон [дружина лідера Франції] справила на мене приємне враження, у нас була довга розмова. Відкрию секрет, як зазвичай відбуваються такі бесіди. Все регламентовано: коли проходить час, входить представник протоколу, зазвичай сторони, яка приймає, і робить знак, що час і честь знати. Бріджит відсилала цього представника, напевно, разів зо три, бо ми говорили. Вона давала мені дуже багато суто жіночих порад — як із цим жити, як не переживати, як не звертати уваги, що ми тільки-но з вами обговорювали, приділяти увагу сім’ї і чоловікові, не дивитися на обмеження, ходити в кіно, на концерти. Я намагаюся дотримуватися її порад. По-людськи дуже тепле спілкування вийшло. Вона чудова жінка, є чого в неї повчитися.

— Наскільки президентство змінює людину? Як сильно змінився ваш чоловік за цей рік?

— Не дуже змінився, чесно кажучи (усміхається). Всі його заводські людські налаштування залишилися тими ж. Як професіонал, думаю, він росте. Він дуже швидко вчиться і вникає в усе, над чим працює. Звісно, він став зваженішим у рішеннях і в словах, бо від цього залежить дуже багато людей. Можливо, в цій сфері він трохи змінився.

— Ви даєте йому політичні поради?

— Політичні — ні. Я намагаюся не вникати в глибоко політичні теми. Мені здається, йому є кому радити.

— Ви, напевно, дивилися інтерв’ю ексголови ОП Андрія Богдана Гордону…

— Не дивилася: на 4-годинний блокбастер у мене немає часу.

— Богдан там сказав, що ви одна з тих, хто впливає на президента й у питаннях політики теж.

— Можливо, він хотів пококетувати, показати, як глибоко знає нашу сім’ю. Звичайно, я на нього [президента] впливаю. Якщо мені щось не подобається, я йому розповідаю. Але це не означає, що він прийме якесь рішення, бо я щось в інтернеті прочитала. Мені вдома ніхто рот не закриває і не забороняє розмовляти на будь-які теми, на які мені захочеться розмовляти. Просто я дійсно обережно до цього ставлюся. Я не хочу некомпетентно внести сум’яття хоча б навіть на 10 хвилин у його голову. Він все одно прийме рішення таке, як йому потрібно, — навіщо псувати людині настрій?

І В БУДНІ, І В СВЯТА: Перша леді Олена Зеленська (в центрі) разом із чоловіком бере участь у відкритті 18 грудня святкового містечка біля Офісу президента на вулиці Банковій у Києві / Фото: Пресслужба ОП

І В БУДНІ, І В СВЯТА: Перша леді Олена Зеленська (в центрі) разом із чоловіком бере участь у відкритті 18 грудня святкового містечка біля Офісу президента на вулиці Банковій у Києві / Фото: Пресслужба ОП

— Ви зараз мешкаєте не в себе вдома, а на держдачі. Наскільки вам там комфортно?

— Це ж не будинок. Від перших днів служба охорони нас вмовляла, змушувала, благала переїхати в це місце, де вони зможуть виконувати свої функціональні обов’язки. Тому що в багатоквартирному будинку складно: там є сусіди, пропускний режим їм заважає. І вони [держохорона] не можуть повністю свою роботу виконувати. Ми довго пручалися, але все одно довелося переїхати. Звісно, я мрію коли-небудь мати своє житло. Можливо, моя мрія здійсниться. Поки що це все мрії і плани.

— Ви змінювали там щось? Бо в очах українців держдачі — це зазвичай «Пшонка-стайл».

— Ми зняли ці люстри. Більше скажу: в деякі приміщення ми навіть не заходимо. Це величезний будинок, нашій сім’ї не потрібен такий великий. Збили золото, пофарбували [стіни] в сірий колір.

— Президент на останній пресконференції сказав, що він розглядає можливість піти на другий термін. Його перша заява про похід на президентські вибори стала для вас сюрпризом. Зараз це теж був для вас сюрприз? Він обговорював свій новий похід у владу з вами?

— Не обговорював. Я ж кажу, він не змінюється (усміхається). Щоб ми сіли з ним вдома і поговорили на тему «як ти думаєш, чи йти мені на другий термін?» — такої розмови не було. І я не думаю, що буде, навіть якщо він прийме таке рішення. Якщо він це рішення прийме, значить, він відчуватиме, що не завершив щось розпочате і треба завершувати. Я поки б це не коментувала — не хочу на це налаштовуватися.

— Але ви морально до цього готові? 3,5 року або 8 років — це велика різниця.

— Велика різниця, так. Я намагаюся про це не думати, живу сьогоднішнім днем і на кілька днів вперед. Звісно, за ці півтора року я змінила свій погляд на те, як це все працює. Зараз я хоча б розумію, що це таке. І мене це не так лякає.

П’ять запитань Олені Зеленській

— Найдорожча річ, яку ви придбали за останні п’ять років?

— Я особливо дорогі речі не купую, якось мені нема чого. Нічого такого не купувала.

— Найдивовижніша подорож у вашому житті?

— Обожнюю подорожувати — це моя пристрасть. Але після того як Володимир став президентом, всі подорожі — це візити. І, напевно, перший візит, коли ти їдеш із відчуттям подорожі, а у тебе вже є функціональні обов’язки, плани і цілі на цей візит, — це цікаві відчуття.

— На чому ви пересуваєтеся містом?

— На автомобілі. Службовому. На особистому мені не дозволяють пересуватися, на жаль.

— Наймудріша людина, з якою вам довелося розмовляти у вашому житті?

— Папа Римський, він дійсно мудрий.

— У вас є guilty pleasures (таємні маленькі задоволення)?

— Щоранку я випиваю мінімум дві чашки кави до всього. Поки я не випила дві чашки кави, день не розпочинається.