Вівторок, 28 вересня

Називалася «волонтером Правого сектора». Що відомо про професора з Драгоманова, яка повторює штампи російської пропаганди

Професор з національного педагогічного університету ім. Драгоманова Євгенія Більченко спровокувала скандал у Мережі, розкритикувавши закон про функціонування державної мови за допомогою штампів російської пропаганди.

НВ розповідає, чим вона відома.

Що написала Євгенія Більченко про Україну і мовний закон

У пості на своїй сторінці у Facebook від 18 січня Євгенія Більченко виступила проти закону про функціонування української мови. За два дні до цього, 16 січня, набула чинності норма цього закону, згідно з якою вся сфера обслуговування в Україні повинна перейти на українську.

Закон передбачає, що на прохання клієнта його можуть обслужити іншою мовою, якщо така мова прийнятна для обох сторін, а виробники товарів та послуг (а також їх виконавці та продавці) можуть дублювати будь-якою іншою мовою інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги, яка представлена українською.

“Ж. О русском языке без банальности

Пора и мне высказаться на наболевшую тему закона о языке от 16.01. Я опасаюсь, что мое мнение покажется слишком категоричным, но… Родные мои, а при чем тут конкретно этот непристойный закон? Гниют экономика, региональная и внешняя политика, культура и образование, медицина… В квартирах – холодно, в карманах – пусто, тарифы – выше крыше, учащиеся путают Милан с Нью-Йорком (причем, Нью-Йорк – это страна!), уличные этнорадикалы руководят правительством, внешние глобалистические силы руководят уличными радикалами.

Процветает человеконенавистническая идеология. Ксенофобия по отношению к собственному населению достигла военного и гражданского апогея. Националистическая цензура овладела не только медиа, но и наукой. Цивилизационная память уничтожается на всех уровнях…

Вот о чем надо говорить. А этот закон – лишь звено в цепи, очередной опухший лимфоузел в теле онкобольной американской колонии. И стыдливые полумеры в оценках ситуации посредством попытки отстоять… хотя бы свою систему знаков – недостаточны: так мы сами себя обрекаем на лузерство, на выпрашивание того, что и так нам принадлежит по праву.

Особенно поражает меня как представителя русской цивилизации, который владеет украинским как вторым родным и говорит на нем часами каждый день, реакция тех русскоязычных “гибридных” писателей, которые, едва научившись “промовляти на кшталт”, продравшись из унизительного (не природного, а именно унизительного) суржика, теперь выдавливают из себя нечто вроде: “Ничего страшного, можно и потерпеть”.

Обращусь к этим писателям. Вас раком ставят, господа литераторы, не меня, – мне-то что? Именно вас. Я, наоборот, сейчас сознательно перехожу в сфере обслуживания на русский: я годами на автомате говорю на мове, я не задумываюсь, на чем я думаю именно сейчас, но тут больно смотреть, как испуганно перестраивается под новый маразм мой бедный непобедимый народ. А вы тем временем бормочите что-то самоуспокоительное про “ничего страшного”.

Потому что именно вам – страшно. Только знаете что? Наци, они ведь вам этого не зачтут, если возьмут реванш, если их не удалят с шахматной доски местечковой истории носители цветного тренда. Но, ребята, soros-people вы тоже не нужны: ученикам Фукуямы надо что-то покруче, чем “лилии-линии”. Так, стоит ли, вот за это вот всё, душу нечистому продавать, а?”

Коментуючи закон про функціонування української мови, Більченко назвала його «черговим опухлим лімфовузлом в тілі онкохворої американської колонії».

Вона також називає себе представницею «російської цивілізації» і заявляє про «націоналістичну цензуру» і «ксенофобію щодо власного населення» в Україні.

24 січня Більченко опублікувала на своєму YouTube каналі звернення до президента України Володимира Зеленського.

«У понеділок керівництво мого університету має намір мене звільнити або погрожує мені звільненням на підставі моїх політичних поглядів. … Я — українка, я — двомовна. Однаковою мірою російськомовна та україномовна. Я громадянка України, яка почувається росіянкою та має російську ідентичність», — заявила вона в цьому зверненні.

За словами Більченко, її «переслідують за політичною і національною ознакою за вільне вираження своєї думки в Мережі». Вона також стверджує в цій заяві, що їй морально та фізично погрожують.

Крім того, Більченко говорить, що реакція на її публікацію у Facebook про мовний закон нібито порушує Конституцію України.

Звернення до Зеленського чергується з фрагментами його новорічного звернення до українців, а під час виступу Більченко час від часу спливають коментарі користувачів Facebook, обурених її постом про мовний закон.

25 січня Більченко опублікувала пост, у якому повідомила, що поговорила з ректором НПУ ім. Драгоманова Віктором Андрущенком, і він заявив їй, що не збирається її звільняти.

Що відомо про Євгенію Більченко

У своїй автобіографії на сайті Новая литература Більченко вказує, що народилася 4 жовтня 1980 року в Києві і з 1997 по 2001 рік навчалася на культурологічному факультеті Київського національного університету культури і мистецтв.

У 2002 році вона продовжила навчання в аспірантурі кафедри культурології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

На факультеті філософії і суспільствознавства Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова зазначено, що Більченко — «доктор культурології, професор».

Більченко пише вірші російською мовою і перекладає російською українські вірші. У лютому 2014 року опублікувала вірш, присвячений загиблим на Майдані.

У 2015 році вона отримала стипендію Верховної Ради.

У 2016 році Більченко отримала нагороду «викладач року» в університеті імені М.П. Драгоманова.

У лютому 2017 року вона дала інтерв’ю російській службі Радіо Свобода, в якому розповіла про те, що у неї «до останнього часу» була колонка на одному з найбільш популярних українських ресурсів (мається на увазі liga.net) «з критикою українського режиму, із закликами зупинити русофобію, нападки на російську мову і російськомовних людей, неадекватні навіть в умовах війни». У цьому інтерв’ю Більченко каже, що «була волонтером Правого сектора» і «була волонтером в декількох бригадах Збройних сил України».

«Мене пов’язують читацькі відносини із представниками „ЛНР“ і „ДНР“, де мене багато хто любить і поширює мої книги, за що в Україні можна сісти у в’язницю. Від них я отримала з луганського моргу список дітей, які загинули внаслідок українських обстрілів. На жаль, в Україні ці списки нікого не вражають. Коли я отримала ці списки, то перейшла на більш радикальну миротворчу позицію», — заявляла вона в цьому інтерв’ю.

Більченко також говорила, що пов’язує війну «не тільки з агресією Росії, але і з діями української влади».

У січні 2018 року вона спростувала свої ж слова про волонтерство у Правому секторі.

«Я не була волонтером Правого сектора. Я допомагала на початку війни окремим бійцям, своїм друзям, які не були адептами Правого сектора. Вони перебували в дуже різних організаціях, в тому числі і в Правому секторі, і в Збройних силах України, і просто працювали в госпіталі», — заявила вона.

У лютому 2018 року вона у своєму виступі перед чеськими парламентарями стверджувала, що знищує репости свого вірша про загиблих на Майдані, «щоб мої кров і сльози більше не використовували західні фахівці з капіталізму катастроф».

«Нічого немає в оксамитових революціях хорошого, крім сердець тих перших людей, які вийшли на площу, яких поклали на вівтар олігархічних інтересів і яких я не можу ні забути, ні зрадити, — залишається тільки взяти на себе провину. Світе, прости нас. Донбас і Одеса, простіть нас, ми не відали, що творимо, і тільки у Бога незнання є пом’якшувальною обставиною», — заявила тоді Більченко.

Цю її заяву активно транслювали російські пропагандистські ЗМІ.

Зараз у своїх творах і публічних виступах Більченко регулярно транслює штампи російської пропаганди — зокрема, про те, що Україна нібито веде громадянську війну і переслідує російськомовних громадян.

Вона також стверджує, що в Україні «вуличні етнорадикали керують урядом, зовнішні глобалістичні сили керують вуличними радикалами» і називає Україну «тоталітарною країною».

Сторінка, присвячена Євгенії Більченко є на сайті Миротворець. У Миротворці її звинувачують в антиукраїнській пропаганді, запереченні російської агресії та маніпулюванні суспільно значущою інформацією.

24 січня активіст Сергій Стерненко опублікував блог про Євгенію Більченко. Він продемонстрував фрагменти ефірів з Більченко у програмах проросійських пропагандистів та ефіру на телеканалі терористичної організації «ДНР» Юніон.

Стерненко також стверджує, що Більченко є подругою одного з терористів «ДНР» Захара Прілєпіна.

На сайті пропагандистського російського телеканалу RT за грудень 2017 року можна знайти колонку Захара Прілєпіна, присвячену Більченко. У ній він згадує, що переписувався з нею.

«Я перевіряв на своїх бійців, які воюють з самого початку війни, ставлення до Більченко. Вони всі говорять: дуже добре, що вона прозріла. Цьому треба радіти», — заявляв Прілєпін у 2018 році.

Сама Більченко теж підтверджувала, що спілкується із Прілєпіним, пропагандистському сайту ukraina.ru.

Стерненко також стверджує, що Більченко поширює російські пропагандистські штампи і у своїх онлайн-лекціях для студентів, тому студенти скаржилися на неї в ректорат.

За його словами, ректор НПУ ім. Драгоманова Віктор Андрущенко «покриває Більченко і зберігає її на посаді викладача».