Субота, 24 жовтня

Сенсаційна знахідка Софії Київської: археологи знайшли речі, що руйнують міфи про Київ

Фактично, в самому центрі верхнього міста Києва маємо курганне поховання віком 2500 років, на якому і було пізніше закладено фундаменти Софії.

Довгий час вважалось, що Софія була заснована на порожньому місці, “на полі поза градом” (літопис), що тут, начебто, нічого не існувало. Але розкопки під керівництвом археолога Тимура Бобровського, які ведуться від 2018 р. по теперішній час, виявили зовсім нову інформацію.

Про це розповідає киянин Ігор Полуектов.

Сенсаційна археологічна знахідка Софії Київської.

Довгий час вважалось, що Софія була заснована на пустому місці, “на полі поза градом” (літопис), що тут, начебто, нічого не існувало.

Але розкопки під керівництвом к.і.н. Т.Бобровського, які ведуться з 2018 р. по теперішній час, виявили зовсім нову для нас інформацію.

Причиною для досліджень стало утворення провалля землі над однією з ділянок підземних споруд, за 27 м від північно-західного кута Софійського собору. Головним завданням для дослідників було розкрити зруйновану ділянку підземелля, обстежити та укріпити її. Водночас здійснювались археологічні дослідження культурних нашарувань навколо провалля.

На глибині 2 м натрапили на залишки інгумаційного жіночого поховання. Від нього залишилися лише нижні кінцівки – верхня частина скелету потрапила до провалля і, ймовірно, буде віднайдена пізніше, при вибиранні провалу на значно нижчій глибині (роботи продовжуються).

На кістках тазу похованої, біля правого стегна, зберіглася in situ бронзова шпилька у вигляді пастушого посоху. Завдяки цій знахідці, а також сукупності ряду інших ознак вдалося атрибутувати поховання і пов’язати його з племенами підгірцівсько-милоградської культури, ареал поширення якої охоплював Верхнє Подніпров’я, північну частину сучасної України до р.Стугна і Південного Бугу. Період розквіту цієї культури припав на першу половину VІІІ – початок ІІІ cт. до н. е. – час, коли встановились і зміцнились регулярні контакти її спільноти із представниками скіфської культури.

Знайдена шпилька і, відповідно, саме поховання, попередньо датуються V – IV cт. до н.е. На сьогодні це найдавніша археологічна знахідка на території садиби Софії Київської – об’єктів раніше кінця Х – початку ХІ ст. до цього часу не було знайдено, хоча є відомості про знахідки окремих речей римського часу та ранньослов’янського періоду. І як видно за сайтами чорних копачів, речей римської доби останнім часом у нас знаходять все більше, тому тут також можна сподіватись на нові відкриття.

Фактично, в самому центрі верхнього міста Києва ми маємо курганне поховання віком 2500 років, на якому і було пізніше закладено фундаменти Софії. Що цікаво, наразі археологи готові підтвердити, що закладення фундаментів храму відбувалось мінімум двічі, різним способом і у різний час.

Атрибутована культура має назву від перших знахідок на території поселення біля с.Підгірці Обухівського р-ну Київської области, зроблених 1950-го року.

Є різні думки щодо території її формування (науці лише належить встановити точні межі). Формування ж пам’яток підгірцівсько-милоградської культури відбувалося на основі тшинецько-комарівської культури, а нащадками племен цієї культури було населення добре відомої зарубинецької культури. Більшість дослідників схиляється до думки, що етнічними представниками племен підгірцівсько-милоградської культури були протослов’яни, племена неврів, згадуваних Геродотом.

Ще однією цікавою знахідкою, про яку розповів керівник експедиції к.і.н. Т.Бобровський, стала заготовка для печатки, датована за культурним шаром в якому вона знайдена, – другої половини XIV ст. Це також нове цікаве знання, якого ми не мали.

Очевидно, що ця печатка була пов’язана з Київською митрополією при Софії Київській (Кафедральному митрополичому храмі), де був архів, куди стікалися листи зі всього Світу.

Як бачимо, він продовжував своє існування і в післямонгольський час, листи відправлялись, скріплювалися печатками.

Життя не переривалось, як тривалий час намагались переконувати нас деякі північно-східні історики, яким важливо було створити міф про повне знищення Києва під час навали, міфічні переселення і інші вигадки, які так ніколи і не були підтверджені ні джерелами, ні археологією, а багато разів спростовані реальними доказами.

Одним з яких стала і ця сенсаційна знахідка актуальної археологічної експедиції, яка продовжує свою роботу, а тому зможе нас здивувати новими інтригуючими відкриттями.

Історія оживає на наших очах)”

ТЕГИ: