Субота, 27 лютого

Україна не виконала частину умов МВФ: що вимагають від влади й чи можна обійтися без кредитора

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не погодилася на деякі вимоги МВФ. Серед них, наприклад, закон про Вищу раду правосуддя і питання, що стосується реформи КСУ. Влітку влада підписала меморандум про співпрацю, у межах якої взяли на себе цілу низку зобов’язань і натомість отримали перший кредитний транш.

Про те, які вимоги досі не виконала Україна і що заважає отримати гроші, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Головне:

  • Україна не виконала цілу низку умов МВФ;
  • для нового траншу доведеться скорочувати дефіцит бюджету, підвищувати тарифи на газ, ухвалювати закони про судову систему в тому вигляді, як цього хоче кредитор;
  • поки Україна залежить від кредитів, усі важливі економічні рішення доводиться ухвалювати після узгодження з фондом.

Занадто високий дефіцит бюджету й суперечливі питання

Серед “слуг народу” далеко не всі поділяють думку про те, що Україні життєво необхідна співпраця з фондом. Деякі радники президента й визначні партійні діячі в особистих розмовах говорять про те, що рекомендації МВФ нібито переходять кордони і впливають на можливість незалежно ухвалювати рішення. Таке твердження озвучив на своєму останньому брифінгу і президент Володимир Зеленський.

“Ми будуємо незалежну країну. З деякими речами, які хоче МВФ, ми погоджуємося, а з деякими ні. Я гарант Конституції, я захищаю незалежність. Ми будуємо сильну країну, в майбутньому незалежну від усіх”, – сказав глава держави 22 лютого.

Президент зазначив, що суперечки виникли під час обговорення закону про Вищу раду правосуддя і про Конституційний Суд. В офіційному пресрелізі також відзначили, що Україні потрібно посилити “ініціативи з відновлення і посилення антикорупційної інфраструктури та судочинства”.

Чого хочуть від України у фонді:

  • поліпшення законодавчої та регулятивної основи банківського нагляду і фінансового оздоровлення;
  • заходів, спрямованих на зменшення фіскального дефіциту в середньостроковій перспективі;
  • законодавчих ініціатив із відновлення й посилення антикорупційної інфраструктури та судочинства;
  • заходів у секторі енергетики.

МВФ не може диктувати, як діяти державі. Він усього лише пропонує дешеві кредити в обмін на виконання певних умов. Іноді ці умови йдуть на користь економіці, а іноді стримують сміливі кроки, які можуть як нашкодити, так і принести користь.

Саме завдяки тиску фонду в Україні свого часу провели пенсійну реформу (в 2017-му), у межах якої збільшили пенсійний вік для тих, кому не вистачає стажу. Фонд наполягав на введенні ринкових тарифів на комунальні послуги.

Цілу низку умов влада вже виконала:

  • не стала знижувати пенсійний вік;
  • розділила податкову і митну служби;
  • скасувала максимальний тариф на опалення;
  • спростила зміну постачальника газу;
  • розв’язала проблему криміналізації незаконного збагачення;
  • вирішила питання повноважень у НБУ.

Деякі умови меморандуму Україна порушила. Серед них, наприклад:

  • не показала, як буде знижуватися дефіцит бюджету;
  • не ввела касові апарати для “ФОПів” із січня 2021-го;
  • не ухвалила закон про Вищу раду правосуддя;
  • не забезпечила ринковий тариф на газ;
  • знизила ПДВ для обраних аграріїв;
  • не підсилила корпоративне правління в держкомпаніях;
  • не провела аудит “ковідного” фонду.

Найскладніше буде довести МВФ, що вже в короткостроковій перспективі Україні вдасться скоротити дефіцит державного бюджету. Наприклад, кредитор хоче, щоб наступного року “діра” була на рівні 3,5% ВВП, а в українському Мінфіні розглядають варіанти з дефіцитом на 2022 рік у межах 4,5-5% ВВП.

Україна зможе і без МВФ, але буде складно

Старший аналітик “Альпарі” Вадим Іосуб упевнений, що гроші в України є й навіть без МВФ щонайменше в 2021-му дефолт країні не загрожує. Але тоді доведеться шукати інших кредиторів і витрачати резерви. Зараз їхні обсяги становлять 29 млрд доларів. А в 2021-му потрібно буде віддати 16 млрд.

“Гроші є, але без рефінансування вони будуть вичерпуватися швидше. А зниження резервів зі свого боку буде тиснути на курс гривні”, – говорить аналітик.

Заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко додає, що багато чого залежить і від ситуації на глобальних ринках. “Прогноз щодо ринків, з одного боку, позитивний через широкі вливання Федеральної резервної системи США і Європейського центрального банку. Але з іншого боку, ситуація може швидко змінюватися через пандемію й інші чинники ризику”, – зазначає вона.

Наприклад, у 2019-му, коли курс долара опустився нижче ніж 25 грн/$, був високий попит на українські облігації внутрішньої держпозики. Тоді іноземці приходили й купували український борг у спробі побільше заробити.

Президент Володимир Зеленський упевнений, що до кінця року Україна все-таки отримає кредитний транш. Запасні плани в Кабміні розроблюють, але публічно їх не озвучують. А поки країна залежить від кредитів, говорити про повну незалежність складно. Всю економічну політику доводиться погоджувати з кредиторами.