П'ятниця, 25 червня

“Я хотів би, щоб в Україні з’явився Діснейленд”. Зеленський розповів NYT про плани та проблеми в Україні

В інтерв’ю впливовому американському часопису The New York Times президент Володимир Зеленський розповів про те, як Україна бореться із коронавірусом і чому витрачає так багато коштів на дороги під час пандемії, про результати співпраці України з США за президента Трампа та очікування від президента Байдена, а також про свої відносини з олігархами.

“Інфраструктура – це вітрина”

У своєму інтерв’ю Володимир Зеленський присвятив багато уваги розбудові інфраструктури – як цього року, так і у майбутньому.

Нагальну потребу у цьому він пояснив тим, що її фактично «не було».

“Точніше, вона була, але за неї було дуже соромно, доріг в Україні не було. І тому потрібно робити інфраструктуру – це вітрина”, – заявив президент.

За словами пана Зеленського, він знає, що є “багато звинувачень на мою адресу, мовляв, під час пандемії я приділяв багато часу інфраструктурі”, проте результати того варті:

“Зараз люди побачили, що наші швидкі почали добиратися до хворих швидко. Наші МНС (пожежні машини) почали доїжджати швидше”.

“Медична система в Україні була розвалена”

Ще одна галузь, яка “була розвалена” до його президентства, за словами Володимира Зеленського, це медицина.

І через коронавірус на неї доводиться витрачати більше коштів, зокрема, відволікаючи їх від розбудови інфраструктури.

“Через пандемію багато грошей, які йшли на інфраструктуру, ми перенаправили на медицину, підвищили заробітну плату лікарям. Усі лікарі, які борються з ковідом, сьогодні отримують 300% своєї заробітної плати”, – твердить президент Зеленський.

Щоб отримати вакцину, треба бути “акробатами”

У тому, що Україна наразі не має доступу до достатньої кількості вакцин проти коронавірусу президент звинувачує загальне становище України у світі.

“Я зіткнувся з тим, що втрачені позиції України у світі та Європі з точки зору пріоритетності країн. Ми не входимо до списку країн, які першими отримують вакцину”, – пояснив український президент.

А тому, за його словами, Києву доводиться “бути, скажімо так, акробатами в політиці, щоб примудритися якимось чином потрапити в пріоритет країн, повинні бути дуже гнучкими, дипломатичними”.

Пан Зеленський також вважає, що допомогти Україні у питанні отримання вакцини мають США та Британія, і знову ставить питання вакцини у геополітичний контекст: мовляв, з іншого боку на Україну чиниться інформаційна атака з боку Росії, яка просуває свою вакцину – “Супутник”.

“Звичайно, пояснити українському суспільству, чому якщо Америка та Європа не дають тобі вакцину, ти не повинен брати її у Росії, – будь-якій людині, яка помирає, пояснити це неможливо”, – розповів президент Зеленський, і наголосив:

“Ми не повинні допускати того, щоб Україна брала російську вакцину, яка не пройшла всі випробування”.

А на уточнююче запитання, чи братиме Україна російську вакцину “Супутник”, якщо буде доведена її безпечність, пан Зеленський відповів:

“Все дуже просто. Україна рятуватиме своїх людей, Україна боротиметься за те, щоб наші партнери дали нам вакцину, яка підтверджена – Moderna, Pfizer, AstraZeneca”.

“Ми поводилися достойно”

Володимир Зеленський твердить, що хотів би залишити позаду той час, коли Україна потрапила у внутрішньополітичну суперечку в США між двома кандидатами під час останньої президентської кампанії.

“Я не вважаю, що ми були в цьому конфлікті. Окей, нас затягували. Але я вважаю, що ми поводилися достойно, як належить незалежній країні, навіть попри те, що вона територіально й чисельно менша, ніж США”.

Він твердить, що президенту Трампу варто подякувати за наполегливість у ситуації довкола “Північного потоку” – газогону, який іде із Росії до Європи і може залишити українську газотранспортну систему без роботи.

“Щодо “Північного потоку”, то США тут точно зіграли головну скрипку”, – каже Володимир Зеленський.

Водночас від наступного президента США, за його словами, у Києві очікують кращого знання українських реалій та ситуації довкола України:

“Новий Президент Джо Байден, мені здається, знає Україну краще, ніж його попередник, бо ще до свого президентства він, так би мовити, мав глибокі відносини з Україною й добре розуміє росіян, добре розуміє різницю між Україною та Росією і, мені здається, добре розуміє ментальність українців”, – заявив пан Зеленський.

Український президент також сподівається, що зі зміною президента США буде посилено економічний напрямок співпраці з Україною, і американські компанії посилять свої інвестиції в Україну. Зокрема, і у шоу-бізнес:

“Я хотів би, щоб в Україні з’явився Діснейленд. Дуже хотів би. Я справді вважаю, що наші діти заслуговують цього, а от дозволити собі летіти до Сполучених Штатів Америки або в Париж можуть далеко не всі”.

“Без нас неможливо домовитися”

Із США президент Зеленський пов’язує і значну частину можливого прогресу у врегулюванні конфлікту на Донбасі. Він хоче, аби новий американський президент посилив переговорний процес:

“Я вважаю, що посилити наші переговори в Нормандському форматі міг би Президент Байден, знову ж таки тому, що він добре розуміє питання України та Росії”, – заявив пан Зеленський.

Джо Байден

Джо Байден

Він також додав, що “говорити просто про фінал війни вже мало”.

“А що робити потім? Нам потрібна реінтеграція Донбасу. А щоб реінтегрувати Донбас, потрібні сильні компанії, сильні технології, безпека та гроші. І тут, я вважаю, ми не впораємося самі”, – пояснив Володимир Зеленський, повторивши тезу про потребу створення вільної економічної зони на Донбасі.

Додатковим елементом допомоги США, за словами президента Зеленського, може бути відновлення посади спецпредставника з питань України, такого, яким був Курт Волкер.

“У якийсь момент ми, на жаль, втратили спецпредставника по Україні у США Курта Волкера, він робив дуже важливі сполучні кроки і міг спілкуватися як з Україною, так і прекрасно спілкувався з Російською Федерацією і знав усю інформацію не з чуток, – пояснив пан Зеленський. – Я вважаю, що втрачена позиція, але такий спецпредставник або такий орган повинен бути”

Разом із тим, президент Зеленський твердить, що у переговорах із Росією щодо Донбасу Київ готовий лише на ті компроміси, які не виходять за рамки української Конституції:

“Я розумію, що ми хочемо окремі повноваження, право вибору, щоб ніхто потім не спекулював на питаннях мови, щоб жителі Донбасу розмовляли, як вони хочуть, – будь ласка, на всі ці речі, я вважаю, що ми повинні бути максимально ліберальними. Всі зміни за “Мінськом” у межах децентралізації в Конституції – ми це робимо”.

Крім того, пан Зеленський підкреслив, що Україна повинна залишатися за столом переговорів глобальних гравців, коли мова йде про неї:

“Я, Президент України, не хотів би, щоб стосовно миру на Донбасі й умов цього миру домовлялися якісь глобальні гравці. Для нас важливо бути за цим столом переговорів, тому що без нас неможливо домовитися”.

Про Порошенка, Коломойського та олігархів

Під час інтерв’ю президент Зеленський вкотре продемонстрував антипатію до свого попередника – Петра Порошенка, назвавши питання щодо нього “неприємним”.

Він також назвав пана Порошенка у переліку фінансових гравців, які чинять тиск на команду нинішнього президента, а також назвав свого попередника один із українських олігархів:

“Хочуть впливати всі фінансові групи, серед іншого й фінансові групи Медведчука, Порошенка, які також представлені в парламенті… З олігархом Порошенком я не готовий співпрацювати. Якщо в межах депутатського корпусу хтось пропонує якісь хороші ініціативи, то я знаю, що всі депутати між собою співпрацюють. Все, що на благо України, – окей. Все, що пов’язане з якимись речами, з лобізмом або ризиками для України, – я не готовий”.

Відповідаючи на запитання про іншого олігарха, Ігоря Коломойського, та його вплив на нинішню владу та заяви щодо можливих кроків України, як держави, пан Зеленський відповів:

“Ігор Коломойський не є Президентом. І виступати від України, від імені Президента України, від уряду України він не може. Це заяви одного з бізнесменів, одного з олігархів”.

Що ж до олігархів загалом, то, як каже президент Зеленський, то з ними можна співпрацювати, “якщо вони платять податки й забезпечують робочі місця, у держави з ними прекрасні робочі відносини”.